Як інколи здається просто

 

Як інколи здається просто

Зробити те, що забажав.

Сховатись на безлюдний острів,

Лягти поміж пахучих трав.

Забути про свої турботи,

Відкинути думки сумні,

Поринути в якісь роботи,

Забути про години, дні.

Поглянувши у синє небо,

Знайти щось дивне і таке,

Що знов нагадує про себе,

Та теж міняється, пливе.

Прокинутись, і знов по тому

Вертатись на свої шляхи,

Відкинувши думки та втому

Податись у нові світи.

 15.09.2000р.