То є вибір...

То є вибір – стояти чи далі йти,

Відчувати, як час вовтузиться,

десь тонути глибоко в музиці,

Розгубити думки вуалями.

Невідоме завжди ховається

за дверима, котрі ще замкнені

і від часу стають знебарвлені –

то від страху, що поруч мається.

Не дізнатись що є попереду

не зробивши зусилля жодного,

не зборовши страхи по одному,

вибираючи їх за жеребом.

Хоч наосліп шукай зачинене,

інтуїцію штурхай зморену,

набридай же, замуч повторами,

невагомість відчуй окрилену!

13.11.2020